У часі як в Україні війна,
Веселість з сумом трохи.
Хтось не має уже майна,
Коли бомби в хат мохи.
Застілля в кафе гірчить,
Охоти нема танцювати.
Вдова за столом мовчить,
Душі лишні музики вати.
Тривоги бувають часто,
Людей женучи з міста.
Сказати хочеться basta,
Та ворог далі хоче лізти.
В серці українців печаль,
У війні різна її причина.
Горить на фронті сталь,
Тяжка й поза ним днина.
Збори на фронт пожертв,
Десь дибає воїн каліка.
Радістю настрій мертвий,
Де знайти психіці ліків.
2 лютого 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2024
автор: Володимир Кепич