Кошенятко забрали моє
знов за мене за неї рішають
Коли бачити зможу його
притиснути до себе без жалю.
Вже було так в моєму житті
і тому так хотів я Родину
Так хотів, щоб разом жили ми
тато мама і наша дитина
Но чомусь почали ми сваритись
та на принципи обоє пішли
Нас не просто було розлучити
но немає в нас більше сім'ї
І як кіт я самотній горюю
розібрали моїх кошенят
Я чекаю я сильно люблю їх
І цей біль не вгамуєш ні як
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2024
автор: Андрій Листопад