* * *
Кохання навстіж рами розтулило,
не втрималося щастя, і з віконця
упало на каміння і розбилось,
любові підморгнувши блиском сонця.
Яким же світлим був сьогодні досвіт!
Дзвінок… і зникли кольори заграви.
Тепер є у кохання час і досвід,
і рій думок за чашечкою кави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2024
автор: на манжетах вишиванки