Чи пустить назад Вас Земля.

В  тебе  просто  насичений  побут  
Польська  мова  курс  макіяжу  
Доця  в  школі  ти  просто  живеш  
та  працюєш  без  жаху  за  маму  

Тут  сирена  під  ребра  влітає  
так  кричить  як  втрата  життя  
І  дітей  всі  в  підвали  ховають  
і  не  немає    думок  про  сміття  

Тут  кричать  матері  як  сирени  
в  прапорах  труни  діток  везуть  
тут  немає  спокою  та  нерви  
що  наш  фронт  знову  прорвуть  

А  Ти  квітнеш  як  справжня  цариця  
та  шукаєш  кохання  собі  
ну  а  в  домі    твоїм  в  Україні  
люди  в  страшній  біді  без  вини  

Скоро  всі  ми  будем  при  зброї  
неминуча  доля  така  
Ми  врятуємо  наші  кордони  
но  чи  пустить  назад  Вас  Земля?

А  тут  люди  розум  втрачають
без  роботи  ,без  даху  ,без  сну
Чи  на  часі  було  там  кохання  
коли  всі  тут    підем  на  Війну

Ти  придала  того  хто  Вас  вивіз
Непотрібний  став  с  часом  тобі  
Там  героя  собі  ти  отримав
та  Забула  свого  назавжди

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2024
автор: Андрій Листопад