Натомлений день пригорнувся до ночі,
І сонце лягає на неба плече.
Засвітяться зорями очі дівочі,
Як промінь останній додолу стече.
Світ, мов зупинився щасливої миті -
Так день заціловує ночі вуста...
Краї його сині, огнями налиті,
Ніч зоряні фарби розмішує там.
І я закохалась без тями в картину,
Як сонце проковзує краєм села.
Тримаюся поглядом, поки не сплине
Ця трепетна мить, що в словах ожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2024
автор: Незламна