Давай згадаєм дивну мить листів,
Рядків, що залишались на папері,
Отих чорнил яскравих кольорів
І найдорожчі у оселі двері.
Ступали кроки впевнено туди,
Нас, зачинявши в просторі кімнатнім,
А там лише одні-одні сліди,
Що пам'ять відновити миттю здатні.
Ось, стіл письмовий де сиділи ми
І зошити вже списані чорнилом,
Рука старанно, пишучи рядки,
Воліючи від почуттів щасливо.
Давай згадаєм дивну мить листів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик