Сувенір

Мчить  на  захід  жовтава  карета,
Поспішає  прожогом  швидка.
Знову  тягне  кудись  Бог  поета.
Є,  напевно,  і  ціль,  і  мета.

Вздовж  дороги  полин  та  цикорій,
А  в  душі  глибині  -  гіркота.
З-поміж  інших  життєвих  історій
Моя  дивна  й  мабуть  не  проста.

Тінь  з  косою  мене  підкосила
І  залишила  свій  сувенір.
Залізяка  під  мозок  засіла,  
Щоб  війну  пам'ятав,  а  не  мир.

Я  той  ранок,  той  день  і  той  вечір
Не  забуду  як  власне  ім'я.
Ті,  хто  криє  вогнем  ворожнечу  -
То  моя  величезна  сім'я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2024
автор: moden