В цей день Поема

В  цей  день

     Поема

                         Пресвятій  Трійці  
                         і  Пресвятій  Богородиці
                         присвячується
                         із  здивуванням  і  в  любові  



1



Що  тільки
дух  як  птах  —
і  тільки  небо  вище
так  на  горі
цій
легендарній  Городище
потоки  квітів  невідомих  —  
               о  літо!
і  хто  душею  —    із  висот  —  
ще  не  таких  —    з  небесних  сот
ще  не  таких  нарвав
що  й  ангели  сопуть  
над  звітом

і  кожне  серце  —  нишкне…
що  Дух  всі  подвиги
у  кожнім  серці  пише…

поет  ці  трави  —  в  світі!  —
                                       і  над  світом!  —
всім  запише
і  меди  зведені
словам  притишить…
в  слові  залишить
на  весь  світ  —  
всю
           гору  Городище



2



Орел  —  на  усе  небо
і  ранок  не  мине  мене
полудень  слави  Божої
мене
не  обімне
Бо  Бог
зняв  з  поїзда
ще  в  юності  мене!  —
і  обрєтоша  зорями  полуднем
                                                             і  Огнем
на  Горі  цій
в  день  Вознесіння!!!

І  я  —  вознісся  —до  орла
в  словах-насіннях!
Якщо  є  дід  то  в  нього
в  хаті
мед  вітається
із  комори

певно  що  ще  в  сінях!
який  би  дід
міг  обшаторити  
орла  —  мене  —
міг  умогутнити  —  мене!  —
в  словах  аж  —  з  потрясінням??
яке  запевнення  —  ще  до
                                                 плодоношення
                           й  плодовиношування…  і  плоду
возносіння…
в  стихах  мене  спасіння!
Яка  Європа?!  
Яке  вмащання
в  слави  майонези?
який  спивсь  дядько  крезом?
різко  обрізаний
—  за  день  —
ще  сімома  серце-поезіями
я  з  юності
не  стримувавсь  —
сміявсь  над  всяким  Крезом!!



3



Це  все  ж
ув  серце  вклав  орла
та  орел  був  на  усе  небо
і  Himmlische!  і  Himmlische
сила  росла!!

Слово  крилате  й  золоте!  —  блискавка!  —
понад  слабкими  свіченнями  тлі  і  жлі,  та  й  хни  і  зла…

І  є  цей  день
що  мене  —  Сила  вознесла…
А  світ  не  знав…
Настільки  —  за  —  лиш  Бог
Те  що  вчепилася
Бо  так  котилося
Так  і  вчепилася
Світу  потреба!


Є  в  серці  Сонце,  несказанний  Бог:
неочно  і  наочно  Ним  спасен
золота  кулька  духу  —  все!  хосен!!
тримай  думки  —
тільки  про  Бога
що  на  Небі…


13.06.2024,  Вознесіння,  про  це  що  знає  людський  розум?  —
15.06.2024,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович