Бажання нині в нас одне, –
Щоб скінчилась війна,
Що точиться. Вона мине.
Тоді, немов весна,
Настане мир. У ньому жить
Ми будемо усі
І не лише украй тужить,
А в радості красі
Усій йому лише радіть.
Мир буде ніжно нас,
Мов ясне сонце в небі, гріть,
Одначе повсякчас.
В душі та серці разом з ним
Ми будемо цвісти,
А не з війни хрестом важким
Йдучи, його нести.
Цього не буде вже повік,
Як прийде мир в наш край
І буде в ньому цілий вік,
Війні поклавши край
Навік. Війни не буде більш.
Вона у небуття
Піде́, чого ми всі найбільш
Бажаєм. Майбуття
Щасливим буде. Мир, який
Настане, принесе
Це щастя в край наш дорогий,
Який понад усе
Ми любимо, бо він один
У нас, як і життя.
Вона – донька його, я – син.
Всі ми – одна сім’я,
Що прагне в ньому жити вік
У мирі, а не в цій
Війні лиш коротати вік
Увесь життєвий свій.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2024
автор: Євген Ковальчук