Ти мене світанковим цілунком
Розбуди, поки тиша
Спить.
Я відчую її без останку -
Неповторну, солодку
Мить.
Соловейко пізніше розбудить.
І зозуля нам не раз
Накує,
Але перше, душа не загубить,
Хоч усе воно буде
Моє…
Тільки перше в усьому є першим:
У коханні, в розлуці,
Журбі…
І скажу: «Щиро дякую світу
Й найдорожчому, лише
Тобі"!
У важку і тривожну годину,
У годину смути та
Борні,
Ти шепни мені слово ласкаве,
Що укріпить надію
В мені.
В. Ф. – 24. 05. 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2024
автор: Веселенька Дачниця