Солдат

Жили-були  два  друга,  Максим  і  Олександр.  Максим  був  міцним  десятиборцем,  а  Олександр  –  не  таким  дужим  юнаком.  Під  час  війни  їх  обох  схопили  в  полон  ворожі  солдати.
Полон  був  нестерпним.  Максим,  поранений  в  ногу,  ледве  пересувався.  Єдиною  допомогою  була  перев'язка  рани.  Через  три  дні  друзів  мали  обміняти  на  інших  полонених,  але  ворожі  солдати,  розважаючись,  влаштовували  для  них  катування.
Ставили  непосильні  завдання,самі  між  собою  робили  ставки,  а  за  невиконання  загрожували  розстрілом.
Вночі  перед  першим  завданням  до  Максима  уві  сні  з'явилася  тінь  чарівника,  який  у  минулому  допомагав  йому.
Чарівник  сказав,  що  може  врятувати  тільки  Максима.
Максим  же,  не  задумуючись,  попросив  чарівника  звільнити  й  Олександра.  Але  чарівник  відповів,  що  його  чари  діють  лише  на  нього  одного.
Тоді  Максим  попросив  чарівника  вилікувати  його  поранену  ногу,  адже  завтра  їм  з  Олександром    тягти  важку    колоду  ,  прив'язану    до  них  ланцюгом,  на  відстань  200  метрів  до  дуба  і  назад.
Максим  знав,  що  сам  не  впорається  з  такою  ношею,  а  Олександр  був  занадто  ослабленим  полоном.
Чарівник  вилікував  ногу  Максима.  Настав  день,  і  друзі,  незважаючи  на  всі  труднощі,  дотягнули  колоду    до  дуба  і  назад.
Ворожі  солдати,  побачивши,  що  рана  Максима  загоїлася,як  казали  як  на  собаці,  і  в  люті  прострелили  йому  ногу.
Наступного  дня  їх  чекало  нове  завдання  –  знову  тягнути  колоду  до  дуба  і  назад.
Вночі  чарівник  знову  з'явився  до  Максима.
Друг  знову  попросив  його  вилікувати  ногу,  але  так,  щоб  вороги  думали,  що  вона  й  надалі    поранена.
Чарівник  виконав  прохання.  Максим,  взявши  на  себе  всю  вагу  колоди,  разом  з  Олександром  виконав  завдання.
Залишався  один  день  до  обміну  полоненими.
Ворожі  солдати,  пообіцявши,  що  цього  разу  будуть  "добрими",  запропонували  друзям  просто  пройти  до  дуба  і  назад,  не  вимагаючи  тягнути  колоду.
Але  потім    прострелили  виснаженому  Олександру  ногу.
Максим,  не  задумуючись,  попросив  чарівника  поміняти  їх  ноги.
Чарівник,      виконав  прохання.
Друзі,  пройшовши  відстань  до  дуба  і  назад,  за  допомогою  чарівника  справились  із  завданням..
Нарешті,  настав  довгоочікуваний  день  обміну  полоненими.  Максим  і  Олександр  були  вільні!
З  тих  пір  вони  завжди  пам'ятали  про  допомогу  чарівника  і  цінували  свою  дружбу,  яка  витримала  найсуворіші  випробування.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2024
автор: artur gladysh