Навколо кола я ходила,
Не спала.
Сова з-під скошланих хмарин
Гукала.
А коло сяло з висоти,
Водило.
Химерні тіні на землі
Плодило.
Плодило тіні, в руни їх
Складало.
Гріхом солодким, ледь гірким
Сп’яняло.
Стожари сіяли срібне́
Насіння.
Вростало в землю зоряне́
Коріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2024
автор: Емма Конвалiя