Осокою й очеретом
Луг заріс широкий,
Дика м"ята пахне терпко,
А ще синьоока
Малесенька незабудка
На стеблі високім,
Її крихітні пелюстки
У небо високе
Вдивляються літнім ранком,
Немов у люстерко,
Згори сонце посилає
Промінчики теплі,
Які бавляться-стрибають,
Наче малі діти,
Квіти й трави зігрівають.
Як тут не радіти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський