Рідні стають чужими

Вкладаю  у  руку,  мов  цінний  презент,
Ключі  від  твоєї  квартири.
Який  же  паскудний  паршивий  момент
Прощатись  на  цифрі  "чотири".

Чи  то  я  тремчу,  чи  то  раптом  у  рух
Прийшли  літосферні  плити.
Почути  б  твій  голос  востаннє  на  слух,
Та  ні́чого  вже  говорити.

В  повітрі  ще  довго  лишатимуть  слід
Частинки  мене  незримі.
Болить,  коли  серце  береться  в  лід
І  рідні  стають  чужими.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: Іван Блиндюк