Там нас кохають і всі це знають.

В  Україні  й  мудреці.
Що  у  кожного  в  руці?
Чи  синичка  чи  метелик?
Певно  пульт  від  дрона  в  небі.

Щось  таке  намудрували,
Людям  геть  життя  не  стало.
Мудрі  певно  всі  в  ЄС,
Сімями  поділись  десь.

Загуляли,  розвелись.
Плачуть  мало  грошенят,
Ви  ж  повинні  воювати,
Їх  маєтки  захищати.

Вони  випють,  помянуть.
А  назад  не  повернуть.
Ситно,  мирно,  новий  дім.
Нові  пари  екзотичні.

Мудрі  певно
Та  практичні.
Повтікали  у  турне,
Їх  війна  ця  омине.

По  Європі  розїзжають
Та  на  вілах  спочивають.
Від  безділля  так  втомились,
Попки  всі  зарозовілись.

Нових  дураків  знайдуть,
Добре  час  там  проведуть.
Де  не  глянь  усі  свої,
Ви  воюйте,  ви  ж  дурні.

Грошенята  люди  мають.
Тут  війна,  вони  ж  гуляють.
Справжні,  справжні  патріоти.
У  Європі  взводи,  роти.

Ні,  не  згине  наш  народ.
Ми  найкращі  у  ЄС.
Нас  кохають,  нас  чекають.
І  про  нас  усе  тут  знають.

Нам  не  застріть.
Ми  найкращі.
Ми  в  ЄС  уже  свої,
Слід  залишим  на  землі.

     *  історія  вигадана,  збіг  ДНК  випадковий,  це  не  реклама  і  не  турагентво  "Шлях",  білети  замовляти  не  потрібно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: oreol