О, життя та роки відлітають безжурно в кільватер,
Та в саду так буяє ще цвіт, спів птахів, змахи крил;
Все ж літа шкільні стрімко й неждано так прагнуть в екватор,
Доки ми молоді – вічним бачиться нам зліт вітрил…
Сходинки все біжать, притягально спрямовують в далі
І поріг за порогом беремо невпинно кругом;
Скажеш їм, не спішили б, а трохи іще почекали,
Де там – в відповідь швидше вони пробігають, гуртом…
В'ячеслав Шикалович
17.06.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: Променистий менестрель