Від себе не втечеш, хоч вивернись назовні,
Розбите не збереш у ціле, як не пнись…
Як вовка зупинить, коли Ліхтар у повні?
Сумне виття вже просить розірвати вись.
Голодне серце знов чіпляє купу шрамів,
Ще й досі б’ється під камінням вічних зрад.
Довкола холодно, вбивають голограми
Колишніх витівок, набрид цей маскарад.
Ти сам собі тюрма і сам собі володар,
Нелюбий світ зруйнуєш, вкотре оживеш.
Нехай горить в душі твоя осібна Крода,
Від себе не втечеш, хоч і любив без меж.
20:16, 13.01.2021 рік.
Зображення: https://www.behance.net
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: yusey