* * *
Зіронько моя давняя,
Ти не пропадай, славная –
Так люблю тебе з тих часів,
Локон золотих, льон очей спів.
Тож через літа й через радість мрій,
Шепіт тополів і мольбу беріз;
Сни і береги, із небес вали,
Разом що пройшли, те і вберегли…
В'ячеслав Шикалович
18.06.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2024
автор: Променистий менестрель