Наша влада від народу,
Та не дбає про народ,
Тільки лиш собі погоду
Відкриває із висот.
Мільярдери, мільйонери
Розвелися, як ті блохи,
А народу ненажери
Залишають якісь крохи.
Розчинився мараторій,
Як той цукор у воді:
Не здіймати цін на більші,
Коли ми в тяжкій біді…
Що за наглість, чи забули..?
А де радники, їх штат?
Нас грабують, розпинають…
Як тих лохів всіх підряд.
А ще биці з ТЦК
Разом з поліцаями –
Неотесані ви бовдури,
Що ви витворяєте?
Як на службу оцю йшли
Присягали всі народу…
А на фронт… то не пішли –
Там стріляють і негода…
Мабуть, владі дали слово
Тільки їй служити,
А народу випадково,
Щоб його не злити.
А що каже Конституція
«Милі ви бичата?»
То є зрада, проституція…
Кінець і початок…
Але після тої бійні,
Що вчинила рашка…
Є в нас докази надійні
Й змити гріх цей важко.
Отож, думайте, садюги,
Як настане після…
І для вас за всі наруги…
Яка буде пісня.
04.06.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2024
автор: Василь Дальнич