ДОПОКИ МІЙ ЧАС

 А  доля  написана  небесами,
Йдемо  шлях  -  від  пункту  А  до  пункту  Я.
Не  знаємо,  що  буде  завтра  з  нами...
В  якій  порі,  у  який  час    -    згасне  зоря.
 
 А  дорога  важка...  і  ,  як  бите  скло...
Засніжена  снігом  у  імлі,  тумані.
А  кого  тримає  спів  -  пташине  крило,  
Той  щасливий  у  своїм  житті  ,в  коханні.

Я  не  ідеальна,роблю  помилки
Там  ,  де  треба  ставить  крапку,  ставлю  кому.
Біжу  за  часом,  як  вода  у  ріки...
З  пісених  джерел  -  лікую  свою  втому.

Допоки  ,мій  час  ...спішу  жить,творити,
У  самоті  ловлю  у  долоні  зорі.
Вже  я  йду  не  вгору,а  вниз  ,щоб  жити  -  
І  на  плаву  тримає  небо  -  угорі.

Не  болить  голова  ,не  заздрю  нікому,
Що  в  когось  розкішний  гарний  дім,  мерседес.
Я  вишуканим  словом  жену  втому  -
Ти-працюй,  в  тебе  буде  все  окей-  прогрес.

У  шумних  вод,  у  круговерті  життя...
Тримає  наш  дух  Ангел    -  пристань  надії.
Як  пливу  за  течією  води  я...
 Шукаю  боже  слово  в  безнадії.

А  роки  -    яблунь  цвіт  ронять  пелюстки
І  їхню  вроду  топче  ногами  вітер.
Вже  не  цвітуть  молодих  літ  -  паростки
Лиш  солодять  милі  слова,  як  мід  з  літер.
---------2‐‐---------
Я  не  боюсь  старіти

Я  НЕ  БОЮСЬ  СТАРІТИ
Я  не  боюсь  з  літами  старіти,
Коли  засріблить  на  скронях  сивина.
Я  боюсь  старості  ,  та  замліти...
Коли  на  цій  землі    в  самоті  одна.

А  коли  прийде  час  -  постарію,
Як  і  у  всіх  зів'яне  моя  краса.
В  душі  своїй  плекаю  надію,
Що  тримають  мене  святі  небеса.

Знаю,  що  я  ще  потрібна  людям,
Щоб  світити  сонечком  у  любові  .
Допоки  б'ється  серце  у  грудях
Я  зігрію  всіх  у  пісні,  у  слові.  

 Місія  на  землі  просто  жити,
Лишити  добру  пам'ять  після  себе.
Збудувати  дім,  сад  посадити,
Щоб  була  родина  в  мене,  у  тебе.

А  доля  не  однакова  для  всіх,
Один  має  багато  дітей,  внуків.
У  хаті    лунає  дитячий  сміх,  
Тривога  за  всіх  ,в  серці  біль  і  стукіт.

Всіх  тре  зодягти,  нагодувати,
Навчить,  щоб  в  житті  кожен  обрав  свій  шлях.
Дав  Бог  дітей  ,  дасть  сили  підняти...
Навчиться  злітати  у  небо,  як  птах.

Я  не  боюсь  з  літами  старіти,
Дякую  Богу,  за  кожен  крок  життя.
Я  боюсь  живцем  вмирати,  скніти...
Бути  сліпцем,  безпомічним  ,  як  дитя  .

Я  дякую  Богу  за  все    в  житті...
За  недругів,що  відсіяв  ,як  полову.
За  всіх  ,що  стріла  на    своїм  путі.
За  тих,що  чули  мій  голос  ,  моє  слово.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2024
автор: Чайківчанка