Щастя неземне


Нехай  гірка  печаль
Летить  від  мене  вдаль,

Де  лиш  сама  пітьма
Навкруг  все  обійма.

Натомість  хай  летить
До  мене  в  в  цюю  ж  мить

Лиш  щастя  неземне.
Нехай  воно  мене    

Огорне  залюбки,
Мої  усі  думки,

А  також  почуття,
Щоб  з  ним  усе  життя

На  світі  цім  я  жив,
А  не  лише  ним  снив.

Для  того  ж  і  дано
Мені  життя.  Воно

У  мене  лиш  одне
І  з  часом  все  ж  мине,

Хай  як  би  не  бажав
Я,  щоби  поживав

На  світі  цім  повік,
Допоки  чоловік

На  ньому  буде  жить,
Допоки  сонце  вмить

Не  згасне  в  небесах,
Немов  свіча  в  руках,

Як  вранішня  зоря,
Яка  ще  догоря

На  небі  голубім.
Кінець  є  ж  всьому  й  всім.                                            



Євген  Ковальчук,  11.  01.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2024
автор: Євген Ковальчук