І знову кидає мене у безодню
Я б'юсь о каміння своєї любові
Мене убиває кохання моє
воно забирає світло своє
В розірваному серці згасає мольба
вона про спасіння мене від гріха
Забути навіки ту що любив
та стримати біль її відпустив
В погляді буде ще довго як з ночі
і скрізь у дівчат її будуть очі
Ти будеш весь час себе забувать
поки не зможеш знову кохать
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2024
автор: Андрій Листопад