У самотності безліч сторін,
безліч незвіданих граней.
ти сумуєш,бо ти один,
ти лікуєш самотністю рани.
У самотності сльози і біль,
у самотності-щастя миті!
Докладаєш чимало зусиль,
щоб самотність свою убити.
Та не знаєш ти про одне,
що самотність тебе робить зрячим!
Біль і сльози-це все мине,
серце ж стане ще більш гарячим...
Ти відкриєш очі свої,
ти побачиш весь світ по-новому:
нові далі,нові краї...
Ти забудеш,що таке втома.
Та самотність колись піде,
бо уже не потрібно страждати.
Ти їй будеш вдячний за те,
що навчила тебе чекати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101585
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.11.2008
автор: Lorna