Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримують мури.
Війна палає, пече в безсонні.
Округленим оком уп'явся місяць.
Не мають ліку тепер шеврони,
Назріє відплата у повній мірі.
( Дякую Олені Студниковій за натхнення https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013968 , хоча мій вірш про нашу реальність )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2024
автор: Світлая (Світлана Пирогова)