«Вирок долі» (L)

Десь  на  краю  Усесвіту  замерехтіли  зовсім  нові  душі-зорі…
Напевно  оглядатися  не  варто  на  Твою  утрачену  давно  примарну  тінь…
Можливо  слід  прийняти  стійко  вирок  долі  і  його  суворість,
Але  здається...  я  без  Тебе  зовсім  не  живу…  таке  моє  останнє  із  прозрінь…  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2024
автор: ARSEN ZVENYHORA