Пустою людиною.

Ти  зараз  присутня  як  страждає  душа
і  цьому  причина  тільки  твоя
Залишила  душу  ти  рідну  одну
і  інколи  бачиш  як  сумно  йому

Як  в  темній  кімнаті  в  зміїному  кодлі  
душа  як  осліпла  шукає  віконня
коли  приоткривши    туди  білі  двері
і  тягне  її  зразу  до  тебе  

о  Боже  ти  ж  бачиш  біль  мою  зовні
о  Боже  ти  ж  знаєш  як  мрію  про  сон  я
Хай  просто  забуду  її  на  завжди  
пустою  людиною  хай  стане  мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2024
автор: Андрій Листопад