На виїзді два голи!!

На  виїзді  два  голи,
Українці  нарешті  змогли.
Дві  банки  в  чужих  воротах,
Забити  знову  їм  охота.

Нарешті  забили  й  ми,
Забивати  хочем  ми.
Чи  бельгільці  нам  дадуть,
Не  в  суху  хоча  б  продуть.

Слід  ресурси  відшукати
Й  рівень  гри  всім  показати.
Гри  ж  хорошої  нема,
Дворова  команда  ця.

[b]Колись  і  він  стане  рибою.[/b]

Більше  ніж  по  дві  рибки
На  ставку  не  збиратись,
Бо  дядя  браконьєр  все  бачить,
Током  як  гахне...

Аж  луска  дибом  встане,
Їсти  перехочуть
Як  на  рибу  глянуть.
Очі  квадратні,

Вся  в  крові..
Нормальним  не  по  собі
А  він  все  в  мішок
Та  в  мішок.

Це  не  перший
Такий  за  ним  вже  грішок.
З  горла  як  завжди
На  посашок  та  у  чинок.

Риба  спозаранку
Тікає  від  Ваньки.
А  він    своє  знає  -
Током  риб  вбиває.


[b]***Люблю***
*а  любовь  она  выше*[/b]

Я  люблю  тебя,
Слышишь!
На  свете  нету,
Нету  реки  такой,

Чтобы  плыла,
Проплывала
звезд  выше.
Ты  меня  

Слышишь!
Нету  любви  иной.
Целуются,
Целуются  аисты

На  крыше.
А  любовь
Ведь  выше.
Повыше.

Звездной    ночью
Ты  меня  слышишь.
Тебя  я  люблю,
Мною  ты  дышишь.


***

Поцілуй  чотири  рази,  
Це  лікує  серця  рани.
Ти  ж  дивися  вже  до  драми.
То  ж  цілуй,  лікуй  всі  рани.

Глянь  на  наші  кардіо,
Кардіограми.
Наче  крила  із  до  драми,
Поцілунки  ці  між  нами.

Все  між  нами
Як  в  до  драмі.
Серця  з  рук,
Поцілунки  ці  серцями.

Нагадала,
Нагадала.
Все  придумала
Сама.

Сама  краща  
То  до  драма,
Тебе  ж  вибрала
Сама.

Ні  сна,  ні  покою.
Увісні  і  на  яву
Ти  цілуєшся
Зі  мною.

Кардіо-,
Кардіограми
Летять  все  вище
Голубками.

А  серця,
А  серця
Махають  з  неба
Нам  руками.

Не  сачкуй,
цілуй
і  там,
Дам,  дам

Опускай
І  цілуй  все  там.
Крилами,  крилами,
Обійми.

Це  ж  ми.
Вище,  вище  неба,
Поряд  зорі,
Я  цілуюсь  з  тобою.

Солодкі  уста,
Губи  медові,
Ми,  ми  кайфові.
Не  сачкуй,  цілуйся  зі  мною...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2024
автор: oreol