Згадую дитинство
Я майже щодня,
Все було цікаво,
В селі я жила...
На жаль у ті роки
Почалась війна,
У колгоспі тато,
Й мама працювали,
І все було б добре
Якби не війна,
І пішов наш тато
Край свій захищати...
А нам дуже важко
Було в ті роки,
І було нам страшно,
І важкі думки...
На той час у мами
Троє нас було...
Ми були малі ще
Любили село...
Хоч ми були діти,
Не все розуміли,
Бувало боялись
Всього що було...
Коли зайшли німці
У наше село,
В селі чоловіків
Майже не було...
Німці поселились
У людські будинки,
А ми їх боялись,
І від них ховались...
Мама нас навчила
Молитися Богу,
А ми все ж боялись
Шукать допомогу...
Добре що сусіди
Були в нас хороші,
У них уже діти
Були всі дорослі...
Сусіди нам завжди
Всі допомагали,
І ми малі діти:
Дякуєм казали...
З часом та війна
У нас закінчилась...
І ми всі раділи,
Аж співать хотілось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2024
автор: геометрія