*****
Нехай життя колись мине,
Бо ж жоден з нас не омине
Ту смерть, що прийде в певний час
На світі цім за кожним з нас,
Та це не значить, шо робить
Немає сенсу. Доки жить
Ми будемо, робити слід
Для того, щоби, наче лід,
Усе нещастя розтопить,
Аби до нас і підступить
Ніколи більше не могло,
Аби воно собі пішло
Від нас у темне небуття
Без жодного вже вороття,
А замість нього, щоб до нас
Усіх прийшов щасливий час,
Щоб й ми щасливими були,
На цьому світі так жили,
Впродовж життя свого всього,
Як прагне кожен з нас того.
Адже життя лише одно
Й для того нам воно дано,
Аби на світі цім щомить
Щасливо жити та робить
Як слід на ньому кожен день,
Бо щастя нам усім лишень
Робота принесе. Вона
Підійме нас з провалля дна,
В яке потрапили колись.
Тож за роботу ти берись!
Євген Ковальчук, 12. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2024
автор: Євген Ковальчук