Коли постукає розлука у вікно,
Але ти не впускай її в серце
І тоді, коли навіть погладить чоло,
Хай вона відлетить, ніби скерцо.
Не впускай ти її, коли вмить обійме
І промовить, що щира подруга,
Знай, що з нею життя буде звісно не те,
Не тепло́ і не біла то смуга.
Відганяй і надалі, в дрімучі ліси,
Щоби зникла наза́вжди, навіки,
Ось, тоді у житті будуть вірні сліди
І для тебе цей захист, як ліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик