голодні ігри

Художніх  сниться  міжвоєнна  тиша  галерей,
де  втрати  перетравлено,  а  ворог  —  телепень.
Та  наяву  стискаєш  і  кулак,  і  щелепу,
й  гримить  у  вухах  Gally  Ray*.

Бо  мирний  час  це  завжди  тільки  міжвоєнний  час.
Бо  жорна,  зупинившись,  все  ще  будуть  жорнами.
Бо  їхня  функція  єдина:  стати  чорними,
перемоловши  нас.

Бо  мирний  час  —  алітерація  для  чорних  мас,
мокни  перо  і  розпишись  цитатами  Селіна.
За  обрій  ллється  пісня  “Чорная  калина”,
себто  за  шинквас.

Червнева  злива  рештки  стомленого  сну  змива
І  сиплються  на  голову  пекельні  борошна.
Усмішку  нігтем  колупни  —  й  побачиш:  порожньо.
Голодні  ігри  ненаситні.
Десять  років  все  жнива,  жнива…

*український  рок-гурт,  який  у  вигляді  текстів  використовує  країнську  поезію,  зокрема  вірші  Володимира  Сосюри

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2024
автор: Артем Падалкін