Усьому світу непотрібна...
Жила, неначе, уві сні.
Усіх любила щиро, рідно -
у відповідь лиш чула: "ні"...
Хотілось буть чиїмось сонцем,
опорою в тяжкий момент,
промінчиком, що крізь віконце
дарує щастя й думки лет....
Та... зайва! Зовсім непотрібна,
на світ з'явилася з брехні...
І, навіть, мама, мама рідна
сказала сухо й твердо: "ні"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2024
автор: Батьківна