Надихнула інь-янь
О ,поговори зі мною ти відверто!
Хочу знати,що хочеш від життя.
Ти мов за океаном гора Альберта
Недосяжна скеля без почуття.
О,поговори зі мною ти відверто!
За стінкою душі не ховай образ.
А вчорашнє із пам'яті усе стерто...
Душа світиться сонцем ,як алмаз.
Поглянь у очі, і усміхнись здалека!...
Знайди слова від яких тане сніг.
І обійми до себе наче лелека
Зустрічай,як сад весни край доріг.
Душі потрібно небо -квіти любові
Відчути тепло душі і серця.
Ласка,увага у ніжнім - ніжнім слові
І пити життя немов з джерельця.
Давай будемо, як сонце на світанку
Поговорим по - душам з тобою.
Вдихнемо чисте повітря рано- зранку...
Заграють у серці струни луною.
Малюю очима портрет на мольберті
Наше літо - райський сад ти і я.
Спогад весни минулих днів у конверті
Скоро зима, а хочеться тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2024
автор: Чайківчанка