Я стомилась від завчених фраз,
крадькома мені кинутих вслід.
Я не маю на вас образ!
Я холодна й байдужа,як лід.
Не торкає мене ваша злість,
промінь сорому в скутих думках.
Вороги,я вас бачу наскрізь:
вашу заздрість,зневагу і страх!
Ваше жало не жалить мене,
бо воно лиш мене міцнить,
і жалкую я про одне-
слабкість...
Слабкість не можу простить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.11.2008
автор: Lorna