Бабусині вареники

Сяє  борошно  з  пшениці  –
Буде  файне  тісто.
Розкачаєш  варени́ці
З  гідністю,  врочисто.

На́чинка  пісна,  скоромна,
А  не  в  Піст  –  і  шкварки.
Руки  зморщені,  невтомні,
Вправна  куховарка!

Йде  картопля  та  капуста,
Ліпимо  з  грибами.
За́смажка  –  з  приємним  хрустом,
Вчила  ще  праба́ба.

А  солодкі?  З  маку  й  вишень,
Із  м’якого  сиру.
У  макітрі  білі  й  пишні  –
Мало  замісили…

Мну  балабушку  останню:
Я  стара́нно  вчуся.
Всі  секрети  частування
Перейму,  бабусю!

Зварені.  Лежать  у  мисці.
Масло  зверху  тане.
За  столом  сім’я.  На  місці  –
Збирана  сметана.

Начиняється  смаколик
Чим  багата  хата.
Справжня  у  бабусі  школа  –
Нумо  куштувати!



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2024
автор: Білоозерянська Чайка