Джмелик

Вітер  безжурний  гуляє  у  полі,
Хиляться  трави  і  квіти  поволі,
Котиться  сонце  за  обрій  тихенько,
Джмелик  на  квітку  сідає  маленький.

Сердиться  зморений,  сунеться  мляво  —
Квітка  гойдається  зліва  направо.
Ось,  примостився  всерединку  зручно,
З  того  й  радіє,  що  втрапив  так  влучно.

Квітка  закриє  його  пелюстками,
Спатиме  джмелик  у  ній  під  зірками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2024
автор: Зелений Гай