День народився, здолавши значну відстань,
Світанок й ранок проклали значний шлях,
Йому дорогу уступив щербатий місяць,
Щоб звеличався, не переслідував страх.
Лиш перші кроки, обросив ніжки в росах,
Краплі веселкою, заграли перед ним,
Залишки ранку, прохолода в покосах,
Світило гріло, над землею вмлівав (дим).
День народився і зазвучала пісня,
Це солов’їна, розбудила все навкруг,
А що ж погода?Ця пані зна, що грішна,
Хоч усвідомлює, що день для неї друг.
День яким буде? Які зустрінуть хмари?
Що навіщає, яскравість днини, чи сум?
Чи чорні й сірі розіллють води - чари,
Може проб’ється, поміж них променів струм.
Чудовий настрій - літня пора буяє,
Сонячний зайчик приляже на долоні,
Тепло відчуєш, душенька заспіває,
Ти у казковім, життєвому полоні.
День народився, як засліплене дитя,
По землі сяйво, мерехтить із тремтінням,
Досить легеньке та приємне відчуття,
Тепло сприйнявши, пробудиться цвітіння.
Мов ненароком помічаєш плине час,
В надії мрії - збуватись лише світлим,
Щоб дні війни, нарешті покинули нас,
І кожен день для всесвіту став привітним.
Най лине музика, то ж народився день,
І піднебесся квітне в мирній блакиті,
Народ забуде, про виття злющих сирен,
Хай Україну, втішать щасливі миті.
26.06.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2024
автор: Ніна Незламна