Важко дивитись новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не взмозі взяти гору
над ємоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум,ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День по стука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої скорості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2024
автор: Svitlana_Belyakova