Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.
Розгорне час залежаний сувій,
таємні прочитає криптограми.
Та хтось шепоче: «Юносте, не смій,
торкатися того плода губами»…
у швидкоплинний місяць сливовій.
27.06.24р.
[i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2024
автор: Микола Соболь