[i]Не звернений погляд - висока забава...
[/i]
Даленій, моя звана вогнями і тінню пурпуро,
Теплими стягами лийся і падай униз.
Стань полониною, тепла й жилава натуро,
Порухом листя, що звучно лягає на тис...
Біль не чекає, що стане у затінку тепло,
Ночі не тиснуть, коли засинає трава.
Ти завідверта, аби обмануся ревно,
Ти завелика, але ненадміру легка.
Погляди з темряви повняться люттю печалі,
Ранені соти солодші за вдавано-мед.
Зміна епохи - то зміна всієї моралі,
Надто безлюдний, але доленосний сюжет.
Вартою неба здригаються білі овали,
Вишиті вени беззвучно стікають увись.
Ти зруйнувала обрамлені суттю октави,
Ти кинула квіти, що все ж воєдино сплелись...
20.06.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2024
автор: Сара Ґоллард