*****
Я вірю в те, що лихо все минеться
Й повік нікого з нас вже не торкнеться.
Лиш варто добрі справи нам робити.
Тоді і будемо щасливо жити.
Лиш ними ми все лихо прожене́мо
Зі світу, у якому всі живе́мо.
Я певен в тім, що кожен з нас це знає.
Але чи кожен сил всіх докладає,
Щоб дійсно лихо те навік прогнати
І вік свій більш повік не коротати
Чи лиш цього незмірено бажає?
Ось, в чому тут питання полягає.
Адже само собою не минеться
В нас лихо, доля щасна не всміхнеться,
Якщо не будемо ми будувати
Її самі, а не лише бажати,
Аби вона у нас усіх, настала
І все, що дуже прагнемо, нада́ла
На світі всім, кожнісінькій людині.
Для цього ми усі як слід повинні
Робити. Лиш роботою нещастя
Здолаємо й здобудемо те щастя,
Якого нам усім так бракувало,
Коли у нас лиш лихо панувало,
Якому видно не було і краю
В оселі нашій, в ріднім нашім кра́ю,
Який кохаємо ми до нестями
Всіма своїми світлими чуттями,
Які у серці та душі вирують
І щастя необмежене дарують.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2024
автор: Євген Ковальчук