Колись, так починалась велика помилка,
але це не зупить мої руки.
І що з ними робити я не знаю,
зв‘язати, чи відтяти для науки?
Їх не зупинить навіть втрата крові,
будуть повзти по сходинкам нагору.
То може поламати усі пальці,
і заховати в‘язнів у комору.
Будуть шкребтися в двері що є сили,
молити їх пустити до мети.
Та руки ці, не варті взимку снігу,
і їм простого щастя не знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2024
автор: Zak_Marko