Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!
У літа постава твоя,
а дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,
що пісню заводить грайливу.
І осінь – то вилита ти,
принади ліани-рамена,
а посмішка – цілі світи,
палітра кохання шалена!
Лише не пасує зима,
її крижана прохолода.
А може тому ти сама,
що надто жаска її врода?.
28.06.2024, СВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2024
автор: Олександр Мачула