Синім пером…

Хто  ти,  мій  сон?  Причаївся  замріяно,
Синім  пером  заховався  у  тінь.
В  ніч  дощову  схвилював,  не  зігрів  мене.
Дрібно  краплинами  прошепотів.

Хто  ти?  -  питаю  в  пробудженні  млявому.
Мить  у  видінні  чию  прожила?
Сниво  твердою  розбилося  явою,
Точно  метелик  оманою  скла.

Пуху  м'якіше  мені  тополиного
Дотику  слід.  На  замерзле  плече
Марення  сяде,  а  ранок  краплиною
Стукне  у  шибу,  і  синім  стече.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2024
автор: Горова Л.