Сну шитво

                   

Не  махай,  Яга,  злою  мітлою  –
зусібіч  страху  греблю  гати.
Чи  то  казка,  чи  грім  за  горою,
чи  салют  вже  зарання  частить?

Люди  Божі  лишаються  Бога  –
лиш  слова,  а  Любові  нема.
То  й  куди  сатанинська  дорога
приведе  без  щогли  і  керма?

Ти  прости  грішних,  Отче  Всевишній  –
лишень  зброя  сьогодні  в  правах?
В  білім  цвіті  прийдіть  до  нас  вишні...
Будь  онукам  –  в  дарах  при  Волхвах...

В’ячеслав  Шикалович
24.12.2018р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2024
автор: Променистий менестрель