Із німців, шведів, із французів
в паризькій шляпі чи картузі
Європа склалась з боягузів…
На Росії хабарях
потовстіли сотні рях.
Мають гроші, мають зброю,
та війну сприймають грою.
Поле битви – телевізор…
Поки так, чи по ленд-лізу
зброю Штати надають
хлопцям, що Росію б’ють,
по пів танка через день,
ще й колоду через пень.
Боягузи є і Штати,
сплять спокійно їх солдати.
А тепер і те не так:
не той танк, не той літак…
Ненароком, чи навмисно
постачання коромисло
нахилилось на Ізраїль.
Вже весь світ на старті ралі
по війні всесвітній третій
у старій смертей кареті.
Що ж від себе світ той хоче?
Може ти це знаєш, Отче?
Вже тобі на часі знати
хто вбива дитину й мати.
Он, поглянь на Україну,
бачиш мати і дитину?
Їх Росія розпина.
Чи твоя ота війна?
Чи є сила зупинити?
Чи бажаєш руки вмити,
як продажні пів-Європи?
Ти куди направив стопи,
не тікай, дитя страждає.
15 червня 2024 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: володимир мацуцький