Пригадую, мені казала мати…

Пригадую,  мені  казала  мати:
"Тебе,  дитино,  нІ  за  що  кохати.
Негарна  ти  на  вроду,  не  струнка.
Важка  у  тебе  доленька.  Важка.
Я  знаю,  боляче  тобі  це  чути.
Кепкують  з  тебе,  судять  "добрі  люди",
Ти  бідна,  безпорадна  і  слабка.
Важка  у  тебе  доленька.  Важка.
Ти  на  людей,  дитино,  не  дивися.
А  з  долею  суворою  змирися.
Ти  не  така,  як  інші,  не  така.
Важка  у  тебе  доленька.  Важка."
Роки  пройшли.  Вже  матері  немає.
Печаль  старечу  душу  огортає.
Лиш  сниться  мами  усмішка  гірка
І  голос  каже:"Доленька  важка".


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: Leskiv