ПОЛІГ ГЕРОЄМ В ДВАДЦЯТЬ СІМ
(Полеглому героєві Петру Гавяку присвячується)
Поліг Петро, його нема,
Чорніє вдома з горя мати,
З розпуки ру́ки все здійма,
З могили сина не підняти.
Поліг героєм він за нас,
Поліг за неньку Україну.
Горіть свічі не збіг ще час…
Лишив наза́вжди рідні сті́ни.
Свіча загасла не сама,
Лиш чорна нитка й дим зостались,
Простивсь наза́вжди з усіма –
Життєві стру́ни обірвались.
Він бачив пекло з-за життя,
Та нам повідать це не зможе,
Був там, де кровопролиття,
Тепер могила його ложе.
Він міг багато ще зроби́ть,
Та двадцять сім йому наза́вжди,
Бо вічним сном в могилі спить,
За неньку ліг во ім’я правди.
Він болю й смутку цим завдав,
Кував в боях нам ПЕРЕМОГУ,
За неньку й нас життя віддав
Й пішов у за́світи в доро́гу.
Назад він звідти не верне́,
Не обійме́ сестру і брата,
І мамі спокій не верне́,
В землі́ без ві́кон в нього хата.
29.06.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР