Сушилися гливи
І час не помітив
Вібриси зелені
Надмірного саду,
Які захололи
Від ніжності лілей
У дивних уламках
Хмільного Пілату.
Не буде наступних,
З коржами й моржами,
Рудий, наче щур,
Наче Храмові тіні
Мене зачіпають
Горобчиків зграя
І кицьки домашньої
Очі осінні,
Що гризла горіхи
Дахам кольоровим,
Шукаючи дива
Надмірного саду,
Де в гливах губились
Зелені оливи
І час залишався
Як завжди позаду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: bloodredthorn