Я піду між дерев, гомонітиму тихо,
Всі тривоги свої щиро там розповім:
Про далеку дорогу, сирени і лихо,
Що у краї моєму негода і грім.
А дерева листочками вмить затріпочуть.
Розгойдають гілля і розвіють хмарки.
Дужі велетні втішить дівчинку схочуть,
Та безсилі дерева зціляти думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: Альона Ус